26 грудня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 753/22893/17, провадження № 61-13468св19 (ЄДРСРУ № 86654448) досліджував питання щодо права спадкування на стягнення штрафних санкцій (пені) за договором банківського вкладу (депозиту).
Відповідно до статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» установлено, що вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.
Згідно із частиною першою статті 1058 Цивільного кодексу України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Частиною другою статті 1230 ЦК України визначено, що до спадкоємця переходить право на стягнення неустойки (штрафу, пені) у зв`язку з невиконанням боржником спадкодавця своїх договірних обов`язків, яка була присуджена судом спадкодавцеві за його життя.
Положення статті 1218 та статті 1230 ЦК України співвідноситься між собою як загальне та спеціальне положення.
(!!!) Таким чином, оскільки частина друга статті 1230 ЦК України є спеціальною нормою, яка встановлює виникнення права на стягнення неустойки на користь спадкоємця - якщо вона присуджена спадкодавцю за його життя.
Відповідно до частини п`ятої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.
За правилами частини другої статті 608 ЦК України зобов`язання не припиняється смертю кредитора, якщо воно не є нерозривно пов`язаним з особою останнього. У такому разі права та обов`язки (спадщина) фізичної особи (вкладника), яка померла, переходять до інших осіб - спадкоємців. Отже, зобов`язання банку виплачувати проценти за договором вкладу не припиняється зі смертю вкладника, входить до складу спадщини та триває до дня повернення коштів спадкоємцям.
Правова позиція Верховного суду від 19 грудня 2018 року у справі № 761/4025/17 (провадження № 61-34483св18, ЄДРСРУ №78715505) передбачає, що відповідно до статей 514, 515 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора не допускається у зобов'язаннях, нерозривно пов'язаних з особою кредитора. Згідно з правовим висновком, викладеним Верховним Судом України у постановах: від 22 січня 2013 року у справі № 6-157цс13, від 18 вересня 2013 року у справі № 6-65цс13, від 20 листопада 2013 року у справі № 6-129цс13 і від 09 квітня 2014 року у справі № 6-12цс14, зобов'язання за договором банківського вкладу не є такими, що нерозривно пов'язані з особою вкладника.
ВИСНОВОК: Виходячи зі змісту положень частини другої статті 1230 ЦК України до спірних правовідносин не підлягають до застосування положення частини п`ятої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки вкладником кредитної спілки був спадкодавець, а не спадкоємець, а отже останній не успадкував права на стягнення штрафних санкцій (пені), оскільки такого права за життя не набув спадкодавець.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 18 вересня 2019 року у справі № 753/4351/17 (провадження № 61-45486св18, ЄДРСРУ № 84406420) та від 23 жовтня 2019 року у справі № 753/20246/17 (провадження № 61-8556св19, ЄДРСРУ № 85269284 ).
Теги: спадок, спадкування, спадкування штрафних санкцій, пеня, інфляційні втрати, проценти річних, захист прав споживачів, депозит, спадкування депозиту, грошей, банк, судова практика, Адвокат Морозов