Незалучення до участі у справі третіх осіб

29 травня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 140/1868/19, адміністративне провадження №К/9901/34538/19 (ЄДРСРУ № 89544340) серед іншого досліджував питання щодо незалучення до участі у справі третіх осіб.

У відповідності до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній в постанові від 25.06.2019 у справі №910/17792/17, підставою для вступу (залучення) в судовий процес третьої особи є її заінтересованість у результатах вирішення спору - ймовірність виникнення в майбутньому в неї права на позов або пред`явлення до неї позовних вимог зі сторони позивача чи відповідача.

Водночас предмет спору повинен перебувати поза межами цих правовідносин, в іншому разі така особа може мати самостійні вимоги на предмет спору. Для таких третіх осіб у принципі неможливий спір про право з протилежною стороною у відповідному судовому процесі. Якщо зазначений спір допускається, то ця особа обов`язково повинна мати процесуальний статус (становище) співвідповідача (співпозивача) у справі, а не третьої особи.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 20.08.2019 року у справі №910/13209/18.

Позовні вимоги третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору можуть бути допущені судом до розгляду у процесі, що вже розпочався, у тому випадку, коли така самостійна вимога заявлена щодо предмета спору, що вже виник між сторонами. Вимога, спрямована на те, що знаходиться поза цим предметом, чи спрямована до інших осіб, не може бути розглянута судом, як вимога третьої особи і така позовна вимога може бути заявлена у самостійному позові (п. 5.19 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 року у справі №916/3245/17).

Тобто в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №916/3245/17 вказано, що позовна заява третьої особи має містити самостійні вимоги саме щодо предмета спору у справі.

Матеріал по темі: «Право третьої особи подати позов з самостійними вимогами на предмет спору»

Самостійність вимог третьої особи полягає в тому, що вона вважає ніби в матеріальних правовідносинах із відповідачем перебуває саме вона і саме її право порушено відповідачем. Отже, третя особа із самостійними вимогами заперечує вимогу позивача і переслідує мету вирішити спір не на користь позивача, а на свою користь, тобто, така особа процесуально протиставляє себе не лише відповідачу, а й позивачу.

Правовий статус та порядок вступу у справу третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, врегульований КАС України. 

Частиною другою статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

Відповідно до частини п`ятої статті 49 КАС України про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Згідно з частиною другою статті 51 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, мають права та обов`язки, визначені у статті 44 цього Кодексу.

При цьому, участь у справі третіх осіб з одного боку обумовлена завданням адміністративного судочинства, яким згідно з частиною першою статті 2 КАС України є справедливий, неупереджений та своєчасний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, а з іншого - вимогами процесуального законодавства про законність і обґрунтованість судового рішення.

Натомість правовим наслідком незалучення до участі у справі третіх осіб є порушення конституційного права на судовий захист, оскільки особи не беруть участі у справі, вирішення якої може безпосередньо вплинути на їх права, свободи, інтереси або обов`язки та не реалізують комплексу своїх процесуальних прав.

Аналогічних висновків Верховний Суд дійшов, із-поміж інших, у постановах від 26.09.2019 у справі № 686/28850/18, від 15.10.2019 у справі № 127/25893/16-а, від 15.10.2019 у справі № 686/28853/18, від 28.11.2019 у справі №523/4824/17, від 06.02.2020 у справі №750/2501/19, від 14.04.2020 у справі №580/3136/19, від 23.04.2020 у справі № 811/1470/18, від 29.04.2020 у справі № 703/2908/17.

Матеріал по темі: «Позови третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору»

Теги: право третьої особи, подати позов,  самостійними вимогами, щодо предмета спору, правовий конфлікт, вимога третьої особи, зустрічний позов, самостійний позов третьої особи, судова практика, Адвокат Морозов