Youtube (видео): "Алгоритм действий водителя при ДТП"
14 серпня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 826/9112/17, провадження № К/9901/51231/18 (ЄДРСРУ № 90985507) досліджував питання щодо алгоритму дій водія при ДТП для отримання страхового відшкодування.
Розпочати необхідно з того, що п. 2.10 ПДР встановлює, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний:
а) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди;
б) увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки відповідно до вимог пункту 9.10 цих Правил;
в) не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди;
г) вжити можливих заходів для надання домедичної допомоги потерпілим, викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, а в разі відсутності можливості вжити зазначених заходів звернутися по допомогу до присутніх і відправити потерпілих до закладу охорони здоров’я;
ґ) у разі неможливості виконати дії, перелічені в підпункті "г" пункту 2.10 цих Правил, відвезти потерпілого до найближчого лікувального закладу своїм транспортним засобом, попередньо зафіксувавши розташування слідів пригоди, а також положення транспортного засобу після його зупинки; у лікувальному закладі повідомити своє прізвище та номерний знак транспортного засобу (з пред'явленням посвідчення водія або іншого документа, який посвідчує особу, реєстраційного документа на транспортний засіб) і повернутися на місце пригоди;
д) повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття поліцейських;
е) вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об'їзд місця пригоди;
є) до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).
Згідно з підпунктом 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 Закону у разі настання ДТП, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону - МТСБУ), повідомлення про ДТП встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про знаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально.
Форма повідомлення про ДТП та заяви про страхове відшкодування
Такий обов`язок установлений законодавством для надання страховику можливості перевірити обставини ДТП власними силами і запобігти необґрунтованим виплатам.
Факт неповідомлення страховика про дорожньо-транспортну пригоду є підставою для відшкодування страхувальником у порядку регресу сплаченого страховиком страхового відшкодування.
Проте, в разі якщо факт настання страхового випадку зафіксований правоохоронними органами; відповідач як особа, винна в дорожньо-транспортній пригоді, притягнутий до адміністративної відповідальності; страховик сплатив страхове відшкодування, то сам по собі факт неповідомлення відповідачем страховика про настання страхового випадку не може братися за основу ухвалення рішення, яке повинно ґрунтуватись на загальних положеннях про відшкодування збитків у позадоговірних зобов`язаннях, адже регресні зобов`язання входять до групи позадоговірних, тому спори з таких зобов`язань повинні вирішуватись у загальному порядку відшкодування збитків.
Вказаний висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній в постановах від 16 вересня 2015 року у справі № 6-284цс15, від 22 березня 2017 року в справі № 6-2011цс16 та у постановах Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі №760/5736/15-ц, від 14 лютого 2018 року у справі №752/9895/15-ц, від 28 лютого 2018 року у справі №722/1929/15-ц, від 4 квітня 2018 року у справі №522/24655/16-ц, від 25 квітня 2018 року у справі №369/5335/15-ц, від 3 травня 2018 року у справі №210/3852/15-ц, від 20 червня 2018 року у справі №760/17929/15-ц, від 12 вересня 2018 року у справі №459/212/17; від 20 вересня 2018 року у справі №754/10079/16-ц; від 10 жовтня 2018 року у справі №371/6159/16-ц; від 24 жовтня 2018 року у справі №300/847/16-ц, від 22 листопада 2018 року у справі №711/9786/16-ц, від 28 листопада 2018 року у справі №753/16761/14-ц, від 16 січня 2019 року у справі №208/7291/13-ц, від 20 лютого 2019 року у справі №753/18489/15-ц, від 13 березня 2019 року у справі №495/8394/15-ц, від 10 квітня 2019 року у справі № 724/1009/16-ц, від 16 жовтня 2019 року у справі № 355/205/17.
Слід враховувати, що законодавство України не передбачає солідарного обов'язку страховика та страхувальника щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП майну потерпілого, а протокол про адміністративне правопорушення та постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не можуть бути єдиними доказами вини особи, зокрема, у завданні шкоди майну потерпілого (20 червня 2018 року Велика Палата Верховного Суду в рамках справи № 308/3162/15-ц, провадження № 14-178 цс 18 (ЄДРСРУ № 75296551).
Також підлягає врахуванню правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18), який зводиться до наступного. Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика.
(!!!) Тобто, покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності
Матеріал по темі: «Відшкодування шкоди внаслідок ДТП застрахованою особою»
Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності) врегульовано Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Відповідно до статті 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Статтею 33-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страхувальник, інша особа, відповідальність якої застрахована, водій транспортного засобу, причетного до дорожньо-транспортної пригоди, особа, яка має право на отримання відшкодування (потерпілий), зобов`язані сприяти страховику та МТСБУ в розслідуванні причин та обставин дорожньо-транспортної пригоди, а саме: надати для огляду належний їй транспортний засіб або інше пошкоджене майно, повідомити страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) про всі відомі їй обставини та надати для огляду та копіювання наявні у неї документи щодо цієї дорожньо-транспортної пригоди протягом семи робочих днів з дня отримання нею відповідної інформації або документа. Якщо зазначені особи з поважних причин не мали змоги виконати ці дії, вони мають підтвердити це документально.
Згідно із статтею 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик зобов`язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування (пункт 34.1).
Протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків (пункт 34.2).
(!!!) Якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з`явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження) (пункт 34.3).
Для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися аварійні комісари, експерти або юридичні особи, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти (пункт 34.4).
Відповідно до пункту 36.2 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний:
у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна;
у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Підпунктом 37.1.3 пункту 37.1 статті 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов`язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що страхувальник, інша особа, відповідальність якої застрахована, водій транспортного засобу, причетного до дорожньо-транспортної пригоди, особа, яка має право на отримання відшкодування (потерпілий), зобов`язані сприяти страховику в розслідуванні причин та обставин дорожньо-транспортної пригоди, зокрема надати для огляду належний їй транспортний засіб.
Протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку страховик зобов`язаний розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування та протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик зобов`язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.
У разі неявки представника страховика протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди.
Підсумовуючи зазначене вбачається, що причетна до ДТП особа та/або водій повинен:
- Виконати п. 2.10 ПДР (зупинити авто, увімкнути аварійну сигналізацію/поставити знак аварійної зупинки, не залишати місце пригоди; не переміщати ТЗ, надати медичну допомогу постраждалим, повідомити про ДТП поліцію, зафіксувати ДТП на відео);
- На протязі 3-х днів з моменту ДТП повідомити страховика/МТСБУ та надати всю необхідну інформацію про ДТП та його учасників;
- Сприяти страховику в розслідуванні причин ДТП (надавати документи, надавати доступ аварійному комісару/експерту до пошкодженого авто і т.і.);
- Зберігати пошкоджене майно, в тому числі автомобіль для проведення відповідних оціночних експертиз та огляду;
- Подати заяву про вимогу сплати страхового відшкодування до страхової та/або МТСБУ;
- На протязі 15-90 днів потерпілий (у разі задоволення заяви страховою) отримати компенсацію…
… або йти до суду і захищати свої права, стягуючи не тільки страхову заборгованість, а й інфляційні втрати, 3 % річних та пеню (Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня2018 року у справі № 910/10156/17 (провадження № 12-14гс18).
А у пункті 36.5 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
ВИСНОВОК: Невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов`язків, визначених Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо це призвело до неможливості страховика визначити розмір заподіяної шкоди є підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
P.s. З 21 вересня 2019 року страхові суми за внутрішніми договорами обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності відповідно до Розпорядження Нацкомфінпослуг від 09.04.2019 №538, встановлені у розмірі:
- за шкоду, заподіяну життю та здоров’ю - 260 000 грн. на одного потерпілого, незалежно від кількості потерпілих;
- за шкоду, заподіяну майну потерпілих - 130 000 грн. на одного потерпілого, але не більше 650 000 грн. на одну страхову подію (МТСБУ).
Матеріал по темі: «Розмір шкоди у межах страхового відшкодування при ДТП»
Теги: ДТП, дорожньо – транспортна пригода, возмещение, взыскание, ответственность, страховка, договір страхування, обязанность, страховщик, полис, КАСКО, договор, регресс, суброгация, суд, защита, позов, иск, обжалование, выплаты, страховой случай, франшиза, Адвокат Морозов