11 листопада 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 140/2484/19, адміністративне провадження №К/9901/1289/20 (ЄДРСРУ № 92810821) досліджував питання можливості оскарження платником податків протокольного рішення контролюючого органу про віднесення до ризикових платників.
Така категорія справ була предметом неодноразового розгляду Верховним Судом, в результаті чого склалася стала практика застосування норм права до аналогічних правовідносин.
Так, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що використання контролюючим органом податкової інформації, наявної в інформаційних системах ДФС, або внесення інформації в такі бази за результатами її опрацювання у певний спосіб, зокрема, віднесення позивача до платників, які відповідають критеріям ризиковості, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку передбаченому ПК України та є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань.
Безпосередньо рішення Комісії по віднесенню платника податків до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, без прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань, не порушує права та інтереси позивача.
Віднесення Комісією контролюючого органу позивача до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості є передумовою зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
В подальшому відповідність критеріям ризиковості має бути спростовано платником податків шляхом подання на вимогу податкового органу переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, і лише ненадання платником податку відповідних письмових пояснень та запитуваних копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування є підставою для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування.
(!!!) Саме рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування призведе до певних негативних правових наслідків для платника податків, та, вважаючи таке рішення контролюючого органу неправомірним, особа може звернутись до суду за захистом своїх прав. У межах цього спору підставами позову, серед іншого, можуть бути доводи щодо неправомірності дій контролюючого органу по віднесенню до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості (зокрема, постанови Верховного Суду: від 20 листопада 2019 року у справі № 480/4006/18, від 3 березня 2020 року у справі № 240/3665/19, від 5 серпня 2020 року у справі № 520/5692/19, від 21 серпня 2020 року у справі №520/6051/19, від 21 серпня 2020 року у справі №520/6051/19).
Рішення Комісії по віднесенню платника податків до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості та дії контролюючого органу щодо внесення до інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами, якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної) не породжують правових наслідків для позивача та не порушують його права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків.
Таким чином саме рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування призведе до певних негативних правових наслідків для платника податків, та, вважаючи таке рішення контролюючого органу неправомірним, особа може звернутись до суду за захистом своїх прав.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року у справі № 440/1385/19, адміністративне провадження № К/9901/29997/19 (ЄДРСРУ № 91883837).
Між тим, 01.02.2020р. набув чинності Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений постановою КМУ від 11 грудня 2019 р. № 1165, в якому прямо передбачена можливість оскарження рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку у судовому порядку.
Про зміну правового регулювання порядку зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних постановою Кабінету Міністрів України ''Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних'' від 11.12.2019 №1165 та неможливість застосування у зв`язку з цим висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 27.08.2019 у справі №540/2077/18, від 20.11.2019 у справі №480/4006/18, від 10.07.2020 у справі №520/5168/19 наголошено також в ухвалі Верховного Суду від 25 вересня 2020 року у справі № 520/480/20.
Так, при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результати розгляду справи не робить висновків щодо реальності операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної. При цьому, здійснення моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення такого моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 28.11.2019 справа №1640/2650/18, від 27.04.2020 справа №360/1050/19, від 21.05.2019 справа №0940/1240/18.
ВИСНОВОК: Отже, приписи Порядку №1165, на відміну від положень Порядку №117, закріплюють право суб`єкта господарювання на адміністративне та судове оскарження рішення про відповідність/невідповідність платника податків критеріям ризиковості.
Аналогічний висновок також випливає й із змісту ухвали Верховного Суду від 25.09.2020 року у справі №520/480/20.
Матеріал по темі: «Забезпечення позову шляхом не включення до «ризикових платників податку»
Теги: порядок 1165, постанова кму 1165, перелік ризикових підприємств, підприємство, контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій, виключення з ризикових, реєстрація податкової накладної, відмова в реєстрації, штрафні санкції, зупинення реєстрації податкової накладної, ЄРПН, реєстр податкових накладних, судова практика, Адвокат Морозов