15 січня 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 759/5419/15-а, провадження №К/9901/46352/18 (ЄДРСРУ № 94171729) досліджував питання щодо підстав для утримання з пенсії особи надміру виплачених сум коштів.
Частиною першою статті 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Відповідно до статті 102 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсіонери зобов`язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати. У разі невиконання цього обов`язку і одержання у зв`язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду.
Згідно із статтею 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.
31 березня 2020 року Верховний суд у справі № 569/14896/16-а, провадження № К/9901/18835/18 (ЄДРСРУ № 88534659) чітко вказав, що у пенсійній справі кожного пенсіонера є зобов`язання, за яким він має обов`язок своєчасно повідомляти органи, що призначають та виплачують пенсію, про прийняття на роботу, звільнення з місця роботи, зміни в складі сім`ї, зміну місця проживання та інші обставини, що можуть вплинути на його пенсійне забезпечення.
(!!!) Підставою для утримання з пенсії особи надміру виплачених сум коштів є наявність однієї з таких умов: 1) зловживання з боку пенсіонера; 2) подання ним органам ПФУ недостовірних відомостей; 3) неподання пенсіонером до органів ПФУ відомостей, які б могли вплинути на розмір його пенсії.
Підставою для стягнення з пенсіонера на підставі рішення органу, що призначає пенсії, переплати пенсії є зокрема, невиконання пенсіонером свого обов`язку щодо подання відомостей, які впливають на розмір пенсії.
Тобто, обов`язок подання відомостей, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати, лежить на пенсіонерові.
Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією висловленою Верховним Судом у постановах від 25 вересня 2018 року у справі №340/644/15-а, від 23 січня 2019 року у справі №489/5807/16-а, від 20 травня 2019 року у справі № 161/3927/17, від 26 червня 2019 року у справі № 752/268/17 та ін.
Примітка для працюючих пенсіонерів: 30 квітня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи №676/1176/17, адміністративне провадження №К/9901/32527/18 (ЄДРСРУ № 89013246) чітко наголосив,що у відповідності до пункту 2.5. Порядку № 22-1 у разі працевлаштування (навчання) особи, якій призначено пенсію, такою особою протягом 10 днів надається органу, що призначає пенсію, довідка про прийняття на роботу (навчання).
Враховуючи викладене вище правове регулювання, Верховний суд дійшов висновку, якщо після працевлаштування пенсіонер не повідомив про це територіальне управління за місцем проживання і внаслідок цього утворилась переплата пенсійних сум, управління Пенсійного фонду має право прийняти рішення про утримання з пенсії сум переплат в межах 20 відсотків пенсії щомісячно.
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 20.05.2019 у справі №161/3927/17 та від 07.10.2019 у справі №555/536/17, від 31.03.2020 у справі № 569/14896/16-а.