13 липня 2022 року Вищий антикорупційний суд в рамках справи № 991/366/22, провадження 2/991/1/22 (ЄДРСРУ № 105252483) серед іншого досліджував питання щодо процедури фінансового моніторингу та незупинення суб`єктом первинного фінансового моніторингу (нотаріусом) операції з перерахунку коштів за договором купівлі-продажу.
Відповідно до п. 45 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» первинний фінансовий моніторинг - сукупність заходів, які вживаються суб`єктами первинного фінансового моніторингу і спрямовані на виконання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії.
За приписами ч. 2 ст. 6 вказаного Закону до суб`єктів первинного фінансового моніторингу відносяться зокрема банки та нотаріуси. При чому суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний проводити аналіз відповідності фінансових операцій, що проводяться клієнтом, наявній інформації про зміст його діяльності та фінансовий стан з метою виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу (п. 22 ч. 6 ст. 6 Закону).
Статтями 15 та 16 Закону визначені фінансові операції, що підлягають обов`язковому фінансовому моніторингу та фінансові операції, що підлягають внутрішньому фінансовому моніторингу. При цьому суб`єкт первинного фінансового моніторингу має право зупинити здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій), яка (які) містить (містять) ознаки, передбачені статтями 15 та/або 16 цього Закону, та/або фінансові операції із зарахування чи списання коштів, що відбувається в результаті дій, які містять ознаки вчинення злочину, визначеного КК України, та зобов`язаний зупинити здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій), якщо її учасником або вигодоодержувачем за ними є особа, яку включено до переліку осіб, пов`язаних з провадженням терористичної діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції (якщо види та умови застосування санкцій передбачають зупинення або заборону фінансових операцій), і в день зупинення повідомити спеціально уповноваженому органу в установленому законодавством порядку про таку (такі) фінансову (фінансові) операцію (операції), її (їх) учасників та про залишок коштів на рахунку (рахунках) клієнта, відкритому (відкритих) суб`єктом первинного фінансового моніторингу, який зупинив здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій), та у разі зарахування коштів на транзитні рахунки суб`єкта первинного фінансового моніторингу - про залишок коштів на таких рахунках в межах зарахованих сум. Таке зупинення фінансових операцій здійснюється на два робочих дні з дня зупинення (включно).
Отже, суб`єкт первинного фінансового моніторингу дійсно має право зупинити проведення фінансової операції на строк до двох робочих днів, проте такі дії можливі і допустимі тільки у випадку наявності мотивованої підозри, щодо проведення особою легалізації (відмивання) доходів одержаних злочинним шляхом, або у разі, якщо фінансова операція містить ознаки, передбачені статтями Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».
В додаток до викладеного Міністерство юстиції України надало роз’яснення від 26.09.2012 р. «Нотаріуси як спеціально визначені суб'єкти первинного фінансового моніторингу» де вказало незважаючи на те, що нотаріуси є спеціально визначеними суб'єктами первинного фінансового моніторингу і головний їх обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, передбачені Законом України "Про нотаріат", з метою надання їм юридичної вірогідності, нотаріуси не володіють будь-якими навичками та знаннями щодо бухгалтерського обліку та аудиту, щоб на достатньому рівні вивчити фінансову діяльність та фінансовий стан клієнта.
ВИСНОВОК: Відтак сам по собі факт проведення первинного фінансового моніторингу та незупинення відповідної операції нотаріусом не свідчить про перевірку відповідним суб`єктом законності походження грошових коштів, що були використанні для здійснення фінансово – господарської операції та їх приналежності суб’єкту .
Матеріал по темі: «Цивільна конфіскація необґрунтованих активів (ч.1)»
Теги: фінансовий моніторинг, нотаріус, первинний моніторинг, угода купівлі продажу нерухомості, набу, спеціалізована антикорупційна прокуратура, сап, збір доказів, запити набу, запит прокурора, способи набуття, право розпорядження активом, різниця між його вартістю, законними доходами, конфіскація незаконних активів, уповноважена особа, держслужбовець, державні функції, набуття активів, актив, цивільна конфіскація, прокурор, конфіскація майна, необґрунтовані активи, спеціалізована прокуратура, назк, презумпція необґрунтованості активів, будинок, земля, арешт коштів, судова практика, Вищий антикорупційний суд, Адвокат Морозов