Розірвання спадкового договору у разі невиконання набувачем його умов
15 лютого 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 699/396/21, провадження № 61-3953св22 (ЄДРСРУ № 109018910) досліджував питання щодо розірвання спадкового договору у разі невиконання набувачем його умов.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).
Згідно з частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Практика застосування Верховним Судом частини другої статті 651 та частини першої статті 1308 ЦК України у подібних правовідносинах є поширеною та викладена у постановах Верховного Суду від16 червня 2020 року у справі № 280/1356/16-ц, від 07 квітня 2021 року у справі № 280/1380/17, від12 травня 2021 року у справі № 460/1496/14-ц, від 03 вересня 2021 року у справі № 263/16438/19, від 01 листопада 2021 року у справі № 639/6326/19, від 10 листопада 2021 року у справі № 643/4873/20.
Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом, чи не випливає із звичаїв ділового обороту (стаття 654 ЦК України).
Відповідно до статті 1302 ЦК України за спадковим договором одна сторона (набувач) зобов`язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача.
Згідно зі статтею 1305 ЦК України набувач у спадковому договорі може бути зобов`язаний вчинити певну дію майнового або немайнового характеру до відкриття спадщини або після її відкриття.
Відповідно до статті 1308 ЦК України спадковий договір може бути розірвано судом на вимогу відчужувача у разі невиконання набувачем його розпоряджень. За змістом цього правила інші особи, у тому числі спадкоємці відчужувача, не можуть пред`являти вимоги про розірвання спадкового договору.
Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання (частини перша, друга статті 614 ЦК України).
Аналіз вищевказаних положень закону свідчить про те, що спадковий договір є нерозривно пов`язаний з його сторонами. ЦК України надає останнім право заявляти у суді вимоги про дострокове розірвання договору. Відчужувач має право заявляти позов про розірвання спадкового договору, якщо набувач не виконує або виконує неналежним чином покладені на нього обов`язки щодо здійснення дій майнового або немайнового характеру (див. постанову Верховного Суду від 08 липня 2022 року у справі № 761/2536/18 (провадження № 61-11690св21 (ЄДРСРУ № 105148861) та від 07 грудня 2022 року у справі № 757/4675/20-ц, провадження № 61-19992св21 (ЄДРСРУ № 108262067).
ВИСНОВОК: Відчужувач має право заявляти позов про розірвання спадкового договору, якщо набувач не виконує або виконує неналежним чином покладені на нього обов`язки щодо здійснення дій майнового або немайнового характеру.
В той же час спадковий договір може бути розірвано судом і на вимогу набувача, зокрема у разі неможливості виконання ним розпоряджень відчужувача.
Матеріал по темі: «Перехід боргів у спадщину та строки пред’явлення кредиторських вимог»
Теги: спадщина, спадкоємці спадкодавця, вимоги до спадкоємців, перехід боргів у спадщину, спадковий договір, вимагання повернення боргу, кредитор, боржник, строк прийняття спадщини, позовна давність, відкриття спадщини, свідоцтво про спадщину, судова практика, Адвокат Морозов