Стягнення інфляційних втрат і трьох процентів річних від простроченої суми

11 квітня 2018 року Велика Палата Верховного Суду в рамках справи № 758/1303/15-ц, провадження № 14-68цс18 (ЄДРСРУ № 73469624) досліджувала питання щодо правової можливості стягнення інфляційних втрат і трьох процентів річних від простроченої суми, а також підсудність такого роду спорів.

Суд вказав, що відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов'язання» книги 5 ЦК України. У цій статті визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання. Тобто, дія цієї статті поширюється на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, що регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.

За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов'язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.

Стаття 625 ЦК України визначає загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання. Тобто, дія цієї статті поширюється на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, що регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.

Так, відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

ВИСНОВОК: грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, а отже з огляду на це справа про застосування відповідно до статті 625 ЦК України заходів відповідальності за порушення грошового зобов'язання, підтвердженого чинним судовим рішенням, навіть якщо учасником цього зобов'язання є суб'єкт владних повноважень, розглядається залежно від суб'єктного складу у порядку цивільного чи господарського судочинства.

P.s. Разом з цим ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25.01.2018 справу № 686/21962/15-ц передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Верховний Суд посилався на відсутність доступного і розумного передбачуваного судового тлумачення частини другої статті 625 ЦК України що призводить до порушень прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки наявні правові підстави відступити від висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду України.

Враховуючи пункт 10 частини першої статті 252 ЦПК яким встановлено, що у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі. Відповідно до пункту 14 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 10 частини першої статті 252 цього Кодексу до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Таким чином, правильним у такого роду спорах буде зупинення провадження у справі до розгляду Великою Палатою Верховного Суду касаційної скарги на заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 грудня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 29 червня 2016 року в цивільній справі № 686/21962/15-ц.

Теги: інфляційні втрати, 3% річних, виконання грошового зобов'язання, індекс інфляції, три відсотки річних, судові витрати, стягнення заборгованості, Верховний суд, судова практика, Адвокат Морозов