25 березня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 825/384/16, адміністративне провадження №К/9901/26606/18 (ЄДРСРУ № 80702720) досліджував питання щодо початку відліку строків на адміністративне або судове оскарження податкового – повідомлення рішення.
Пунктами 56.1 та 56.2 статті 56 ПК України передбачено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.
Платник податків одночасно з поданням скарги контролюючому органу вищого рівня зобов'язаний письмово повідомляти контролюючий орган, яким визначено суму грошового зобов'язання або прийнято інше рішення, про оскарження його податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення (пункт 56.5 статті 56 ПК України).
Відповідно ж до пунктів 56.12 та 56.13 статті 56 ПК України якщо відповідно до цього Кодексу контролюючий орган самостійно визначає грошове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, такий платник податків має право на адміністративне оскарження рішень контролюючого органу протягом 30 календарних днів, що настають за днем надходження податкового повідомлення-рішення (рішення) контролюючого органу. У разі коли останній день строків, зазначених у цій статті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.
ВАЖЛИВО: За змістом пункту 56.16 статті 56 ПК України днем подання скарги вважається день фактичного отримання скарги відповідним контролюючим органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв'язку від платника податків поштового відправлення із скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв'язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.
Аналогічні положення містились й в Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду органами доходів і зборів, затвердженому Наказом Міністерства доходів і зборів України №848 від 25 грудня 2013 року (що був чинним на час виникнення спірних відносин).
Згідно з пунктом 58.3 статті 58 ПК України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Однак якщо поштова кореспонденція з податковим повідомленням-рішенням, яка направлялась на адресу платника податків, була повернута фіскальному органу з відміткою "за закінченням терміну зберігання", то з огляду на приписи пункту 58.3 статті 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається врученим платнику податків з моменту (в день) його повернення до податкового управління й перебіг тридцятиденного строку на його адміністративне оскарження розпочинається з наступного дня.
Між тим, нещодавно, а саме 19 березня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 808/8020/14, адміністративне провадження №К/9901/8360/18 (ЄДРСРУ № 80581000) вказав, що у разі якщо вручити податкове повідомлення-рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення-рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.
ВИСНОВОК: Строк на оскарження податкового рішення у разі його невручення, відраховується наступним чином:
1) День повернення податкового – повідомлення рішення до фіскального органу з формуліровкою "за закінченням терміну зберігання" є днем початку відліку строку на адміністративне або судове оскарження спірного ППР для платника податків;
2) Якщо вручити податкове повідомлення-рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення-рішення вважається таким, що не вручено платнику податків;
3) Будь-які інші причини невручення ППР (через відсутність за місцезнаходженням платника, відмови у прийняті, незнаходження фактичного місця розташування) відраховуються з дати «невручення», тобто з відповідної відмітки поштової служби.
Теги: оскарження, ППР, НУР, податкові спори, акт перевірки, податкова перевірка, отримання рішення, строк відліку на оскарження, адміністративне оскарження, судова практика, Адвокат Морозов