01 листопада 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи № 910/13940/18 (ЄДРСРУ № 85329064) досліджував питання щодо належності доказу - роздруківки із сайту Банку про Умови та Правила споживчого кредитування.
Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець, в даному випадку Банк.
(!!!) Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Відповідно до частини 3 статті 13, частини 1 статті 76, частини 1 статті 78, частини 1 статті 79 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Встановивши, що Споживач, підписуючи заяву про відкриття банківського рахунку та заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, приєднався та зобов`язався виконувати умови, викладені в Умовах, попередні судові інстанції не з`ясували та не встановили, які саме Умови були розміщені на сайті Позивача на час відкриття банківського рахунку, тобто, на час укладення договору???
При цьому, обов’язково повинні бути наявними докази, що матеріали справи містять підтвердження, що саме надані Банком - Позивачем до матеріалів справи Умови розумів Споживач - Відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг. Тобто, судами повино бути перевірено та встановлено наявності належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови є складовою частиною укладеного між сторонами договору банківського обслуговування і що саме з цими Умовами ознайомився Відповідач, підписуючи заяву Банку.
Також, під час вирішення аналогічних справ необхідно з’ясовувати, чим саме підтверджується дата публікації та набрання чинності (введення у дію) вказаних вище Умов, а також розміщення саме цих Умов на зазначеному сайті у загальному доступі та копії локального акту Позивача про їх затвердження та введення в дію.
До того ж, Умови повинні містити підпис Споживача, тому їх не можна з достовірністю розцінювати, як частину договору банківського обслуговування, який укладений шляхом підписання заяви.
Роздруківка із сайту Позивача не може бути належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (Позивача), яка може вносити відповідні зміни в Умови та правила споживчого кредитування (даної позиції дотримується Верховний Суд України в постанові від 11.03.2015 (провадження № 6-16цс15), Верховний Суд в постановах від 25.9.2019 у справі №704/1023/16-ц, від 02.10.2019 у справі №322/1220/16, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03.07.2019 у справі №342/180/17).
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 серпня 2019 року в рамках справи № 182/1806/17, провадження № 61-11021св19 (ЄДРСРУ № 83642602), від 17 липня 2019 року (справа № 175/4576/14-ц) та ін.