18 червня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи № 922/1393/19 (ЄДРСРУ № 89957289) досліджував питання щодо компетенції суду про виключення зі складу учасників товариства.
Відповідно до статті 89 Господарського кодексу України управління діяльністю господарського товариства здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства, а у визначених законом випадках - учасники товариства.
Згідно зі статтею 97 Цивільного кодексу України органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.
За змістом частини першою статті 58 Закону України «Про господарські товариства» та частини 1 статті 29 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників.
Відповідно до пункту «в» частини 1 статті 59 Закону України «Про господарські товариства» виключення учасника з товариства належить до компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю.
За змістом частин першої, другої та третьої статті 30 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства. До компетенції загальних зборів учасників належать, зокрема прийняття рішень, віднесених цим Законом до компетенції загальних зборів учасників.
При вирішенні спорів, пов`язаних з виключенням учасника з товариства, господарські суди повинні дослідити всі обставини, пов`язані з виключенням учасника з товариства, дати оцінку його поведінці, встановити наявність негативних для товариства наслідків у зв`язку з діями (бездіяльністю) учасника. Якщо негативні наслідки ще не настали, потрібно правильно визначити вірогідність їх настання. Необхідно встановити причинний зв`язок між діями (бездіяльністю) учасника товариства та негативними наслідками для товариства, а також дослідити мотиви поведінки учасника, форму вини тощо. Вирішуючи питання про наявність факту перешкоджання учасником своїми діями досягненню цілей товариства, необхідно встановити, що поведінка учасника суттєво ускладнює діяльність товариства чи робить її практично неможливою. Суди повинні враховувати як фактичні обставини, що були підставою для виключення учасника з товариства, так і дотримання вимог законодавства та установчих документів при скликанні та проведенні відповідних загальних зборів
Виключення учасника з товариства - це передбачена законом форма корпоративної відповідальності першого перед другим, спрямована на одностороннє припинення корпоративних правовідносин за рішенням товариства за порушення учасником обов'язків, зокрема й щодо внесення вкладів до статутного капіталу. На відміну від виходу з товариства, виключення має примусовий характер і не залежить від бажання учасника та можливе лише за наявності підстав, визначених законом та установчими документами.
Про виключення з товариства з обмеженою відповідальністю будь-кого з його учасників має бути прийнято відповідне рішення на загальних зборах учасників товариства в порядку, передбаченому законом та установчими документами.
Питання, передбачені частиною другою цієї статті, та інші питання, віднесені законом до компетенції вищого органу товариства, не можуть бути віднесені до компетенції інших органів товариства, якщо інше не випливає з цього Закону.
Отже зі змісту статей 52, 59, 64 Закону України «Про господарські товариства», а також статей 15, 30 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» вбачається, що прийняття рішення про виключення учасника з господарського товариства закон відносить до компетенції загальних зборів учасників товариства, а не суду. Про виключення з товариства з обмеженою відповідальністю будь-кого з його учасників має бути прийнято відповідне рішення на загальних зборах учасників товариства в порядку, передбаченому законом та установчими документами. Виключення учасника з товариства судом є втручанням у господарську діяльність товариства, а тому суд не має права брати на себе функції органів управління товариством; суд лише перевіряє обґрунтованість та законність прийняття рішення про виключення учасника у разі подання останнім позову про визнання такого рішення недійсним.
Аналогічні висновки викладені Верховним Судом в постановах у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.03.2018 у справі № 923/650/17, від 09.04.2019 у справі № 923/650/17 (ЄДРСРУ № 81112315), від 18.04.2018 у справі № 922/1590/17, від 19.09.2018 у справі № 916/34/18 (ЄДРСРУ № 76609861) , від 11.06.2019 у справі № 34/17-4952-2011 (ЄДРСРУ № 82401736).
ВИСНОВОК: Виключення учасника зі складу будь-якої юридичної особи за судовим рішенням (без відповідного рішення прийнятого на загальних зборах учасників товариства в порядку, передбаченому законом та установчими документами) є втручанням у діяльність останньої, оскільки у суду відсутні повноваження на привласнення функцій органів управління юридичної особи.
Позиція суду з даного питання відповідає рекомендаціям, викладеним в постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" (пункт 4.24) та постанові Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" (пункт 29).