21 липня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 699/761/19, адміністративне провадження № К/9901/36379/19 (ЄДРСРУ № 90497857) досліджував питання щодо поновлення строку на оскарження судового рішення з підстав перебування скаржника на амбулаторному лікуванні.
Згідно з частиною 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статті 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Пунктом 4 частини 1 статті 299 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
(!!!) Тобто, вказаною законодавчою нормою встановлено дві обставини, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження: 1) якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження та 2) якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2020 року у справі № 420/5137/18, від 27 лютого 2020 року у справі № 826/9915/18, від 04 червня 2020 року у справі № 825/386/18, від 23 червня 2020 року у справі № 640/740/19 та ін.
Водночас, суд звертає увагу, що поважними визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Такими обставинами є ті, що унеможливлюють вчасне звернення до суду з апеляційною скаргою.
Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Частиною 2 статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
За правилами частини 9 статті 120 КАС України строк апеляційного оскарження не буде вважатись пропущеним, якщо до його закінчення апеляційна скарга здана на пошту чи передана іншими відповідними засобами зв`язку.
Таким чином, учасник справи може обґрунтовано сподіватись, що апеляційну скаргу може бути подано в будь-який день в межах наданого законом тридцяти -, п`ятнадцяти денного строку.
За таких обставин, висновки апеляційного суду щодо відсутності доказів неможливості подання апеляційної скарги відразу після вручення не можна визнати обґрунтованими.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31 липня 2019 року у справі № 278/2072/16-а (ЄДРСРУ № 83356069) – в даній справі апеляційну скаргу подано в перший день після закінчення лікування.
Слід також враховувати, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами, що кореспондується із приписами статті 44 КАС України.
Окрім цього, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13 серпня 2019 року у справі № 464/3999/18 та від 17 липня 2019 року у справі №1740/2132/18.
Верховний Суд у постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 560/3070/19 зазначив, що амбулаторне лікування розуміє під собою лікувально-профілактичні дії, які надаються особі (основні види медичної допомоги), як в самій амбулаторії (без залишення в лікарні на стаціонар), так і вдома.
ВИСНОВОК: Якщо скаржник, у відповідний період часу, не міг вчиняти активних дій в силу особливості перебігу захворювання хвороби (підтвердженої медичними діагнозом та відповідною документацією), то це унеможливлює в повній мірі реалізацію його права на доступ до правосуддя в частині оскарження рішення суду та виконання процесуального обов`язку щодо дотримання процесуальних строків подачі скарги.
P.s. Окремо слід вказати, що незабезпечення належного представництва адвокатом інтересів довірителя не є поважною обставиною для поновлення строку апеляційного оскарження.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 10 лютого 2020 року у справі № 826/15309/18 та підтриманий в постанові від 04 червня 2020 року у справі № 825/386/18 (ЄДРСРУ № 89674746).
Матеріал по темі: «Строк для подання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження»
Теги: строк на оскарження, апеляційне скарження, поновлення строку, заява про поновлення, клопотання, несвоєчасне отримання, рішення суду, судова практика, Адвокат Морозов