25 вересня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 263/18419/19, адміністративне провадження № К/9901/4311/20 (ЄДРСРУ № 91786683) досліджував питання щодо самостійності адвокатського ордеру, як документу для представництва адвокатом.
Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
За приписами частини першої статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Згідно з частиною четвертою статті 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
За приписами частин першої та другої статті 26 Закону України від 05.07.2012 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Верховний Суд звертає увагу, що виходячи зі змісту частин першої, третьої статті 26 Закону України від 05.07.2012 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ордер може бути оформлений адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням) лише на підставі вже укладеного договору. Крім того, адвокат несе кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення суду про повноваження представляти іншу особу в суді, а так само умисне невнесення адвокатом до ордера відомостей щодо обмежень повноважень, установлених договором про надання правничої допомоги (стаття 400-1 Кримінального кодексу України).
Аналіз наведених положень КАС України та Закону України від 05.07.2012 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дає підстави для висновку, що ордер, який видано, є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката. Надання договору про правничу допомогу, його копії або витягу разом із ордером чинна редакція КАС України не вимагає.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 у справі № П/9901/736/18, від 01.07.2020 у справі № 320/5420/18, а також у постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 819/313/18, від 30.01.2020 у справі № 500/787/19, від 28.07.2020 у справі № 640/14549/19.
ВИСНОВОК: Адвокатський ордер є самостійним документом, який не вимагає жодних додаткових підтверджуючих повноваження документів, зокрема договору про правничу допомогу.
Матеріал по темі: «Ордер є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката»