11 листопада 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 280/2804/19, адміністративне провадження №К/9901/29655/20 (ЄДРСРУ № 101009741) досліджував питання щодо порядку обчислення орендної плати за землю виходячи з її нормативно – правової оцінки, а не витягу з технічної документації про грошову оцінку землі.
Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначає, що земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу).
Особливості обчислення і сплати земельного податку за земельні ділянки, як однієї з форм плати за землю, визначають статті 269 - 287 ПК України.
Відповідно до пункту 271.1 статті 271 ПК України базою оподаткування земельним податком є, зокрема, нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.
Відповідно до пункту 271.2 статті 271 ПК України рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Згідно зі статтею 274 ПК України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь та земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки. Ставка податку встановлюється у розмірі не більше 12 відсотків від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб`єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності).
Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (пункт 286.1 статті 286 ПК України)
Згідно з пунктом 286.2 статті 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Відповідно до статті 1 Закону України від 11 грудня 2003 року №1378-IV «Про оцінку земель» (далі - Закон №1378-IV) нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.
Згідно з частиною п`ятою статті 5 Закону №1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення, зокрема, розміру земельного податку.
Відповідно до частини другої статті 20 Закону №1378-IV дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Відповідно до пункту 6 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051, до повноважень державних кадастрових реєстраторів Держгеокадастру та державних кадастрових реєстраторів його територіальних органів (у тому числі таких, що провадять свою діяльність на районному (міському) рівні, в мм. Києві та Севастополі) належать, зокрема, надання відомостей з Державного земельного кадастру щодо об`єктів, зазначених у підпункті 1 цього пункту, та відмови у їх наданні, витягів з Державного земельного кадастру про будь-яку земельну ділянку в межах державного кордону.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2011 року № 1386 затверджений Порядок подання інформації про платників податків, об`єкти оподаткування та об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, для забезпечення ведення їх обліку, а також обчислення та справляння податків і зборів, пунктом 4 якого передбачено, що Держгеокадастр та Мін`юст подають щомісяця до 10 числа, а також на запит територіального органу ДФС за місцезнаходженням земельної ділянки або ДФС інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю та єдиного податку, в тому числі Держгеокадастр - про земельні ділянки, зокрема про кадастровий номер земельної ділянки, дату реєстрації у Державному земельному кадастрі, дату державної реєстрації земельної ділянки (відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою чи договору оренди), площу відповідно до правовстановлюючих документів, цільове призначення та місце розташування земельної ділянки, дату та значення нормативної грошової оцінки, частку кожного із співвласників земельної ділянки (у разі коли земельна ділянка перебуває у спільній частковій власності), а також про землевласників або землекористувачів, зокрема найменування та місцезнаходження або прізвище, ім`я, по батькові та місце проживання землевласника або землекористувача.
(!!!) Таким чином, вищенаведені норми права встановлюють, що нормативна грошова оцінка, яка затверджується відповідною радою, є базою оподаткування земельним податком відповідної земельної ділянки.
Виходячи з комплексного аналізу підпункту 286.2 статті 286 ПК України, вбачається, що за платником земельного податку закріплено обов`язок подавати дані ДЗК про нормативну грошову оцінку землі разом із першою декларацією та у разі зміни такої оцінки.
Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу на те, що витяг з технічної документації про грошову оцінку землі носить інформаційний характер та є документом, який оформлюється за результатом проведення нормативної грошової оцінки і відображає дані стосовно окремої земельної ділянки. Тобто витяг складається на основі розрахованих у встановленому порядку показників (коефіцієнтів), які визначені у технічній документації, що затверджується рішенням відповідної сільської, селищної або міської ради (постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі №160/2185/20).
У постанові від 7 грудня 2020 року у справі № 817/1795/17 Верховний Суд зазначав, що видача витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки не передбачає можливість вибору суб`єктом владних повноважень на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, оскільки є єдиним законодавчо закріпленим варіантом поведінки суб`єкта при оформленні даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки.
У постанові від 12 липня 2021 року у справі № 640/9862/20 Верховний Суд, оцінивши правову природу та порядок формування витягів про нормативну грошову оцінку конкретної земельної ділянки, дійшов висновку, що видача цього документа є способом відображення вартісного показника грошової оцінки цієї земельної ділянки на підставі існуючої у Державному земельному кадастрі інформації щодо неї та із використанням законодавчо встановлених показників, зокрема і показника Кф, який характеризує її функціональне використання. Отже, цей вартісний показник об`єктивно існує та може бути обрахований безвідносно до додержання форми такого витягу, чи його відкликання. При цьому, показник Кф не обчислюється самостійно органами Держгеокадастру чи іншими суб`єктами владних повноважень, а лише застосовується відповідно до встановленого порядку. Тому, зміст витягу не може змінювати дійсну нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а правомірність його формування може бути перевірена, зокрема у судовому порядку.
Між тим, витяг з технічної документації про грошову оцінку землі не є рішенням суб`єкта владних повноважень, оскільки не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, а лише носить інформаційний характер.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12 листопада 2018 року у справі №814/789/17, від 27 листопада 2018 року у справі №817/1819/17, від 17 жовтня 2019 року у справі №817/1814/17, від 10 вересня 2020 року у справі №817/1793/17, від 28 липня 2020 року № 817/1783/17, від 15 червня 2021 року у справі №817/1802/17, від 30 червня 2021 року у справі №804/1472/17
Визнання протиправним та скасування витягу з технічної документації не впливає на обсяг прав та обов`язків, зокрема, не змінює фактичне значення коефіцієнтів, що застосовані під час здійснення нормативної грошової оцінки землі, так само як і самого значення нормативної грошової оцінки землі.
Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.11.2018 у справі № 814/789/17, від 17.10.2019 у справі № 817/1814/17, від 30.09.2020 у справі № 817/1779/17 та інших.
При цьому належним способом захисту у такому разі є оскарження рішення відповідної ради, яким затверджено технічну документацію щодо нормативної грошової оцінки землі, або оскарження дій відповідачів щодо застосування при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідних локальних коефіцієнтів, з якими позивач не погоджується.
Аналогічна правова позиція викладена також в інших постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (наприклад, від 27.11.2018р. у справі №817/1819/17, від 17.10.2019р. у справі №817/1814/17, від 28.07.2020р. у справі №817/1783/17, від 29.07.2020р. у справі №810/4275/17, від 10.09.2020р. у справі №817/1793/17, від 30.09.2020р. у справі №817/1779/17).
(!!!) Таким чином, базою для сплати та розрахунку плати за землю є грошова оцінка певної ділянки, яка існує поза фактом оформлення Витягу як документа, в якому ця грошова оцінка відображена. Отримання Витягу це лише спосіб отримання (відображення) інформації про існуючу грошову оцінку землі.
Отже, саме із набранням чинності рішення відповідної ради зазнають зміни правовідносини і саме такий акт органу місцевого самоврядування встановив для платника відповідні обов`язки й мав безпосередній вплив на його права (постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 7 жовтня 2021 року у справі № 160/17179/20).
При цьому, слід враховувати висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 24 березня 2020 року у справі № 440/3063/19, відповідно до якого при розрахунку орендної плати необхідно керуватися діючою на час розрахунку нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки. Застосовність цього висновку обґрунтовується тим, що за змістом пункту 288.5 статті 288 і пункту 277.1 статті 277 ПК України порядок розрахунку як орендної плати, так і земельного податку знаходиться у прямій залежності від нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка затверджується рішенням відповідного органу місцевого самоврядування.
ВИСНОВОК:
- Нормативна грошова оцінка, яка затверджується відповідною радою, є базою оподаткування земельним податком відповідної земельної ділянки;
- Витяг з технічної документації про грошову оцінку землі не є рішенням суб`єкта владних повноважень;
- Базою для сплати та розрахунку плати за землю є грошова оцінка певної ділянки, яка існує поза фактом оформлення Витягу як документа;
- При розрахунку орендної плати необхідно керуватися діючою на час розрахунку нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки.
Матеріал по темі: «Витяг з тех. документації грошової оцінки земельної ділянки – не оскаржується»
Теги: орендна плата, арендная плата, витяг, грошова оцінка, денежная оценка земли, НГО, технічна документація на землю, судова практика, Верховний суд, Адвокат Морозов