Вказане передбачає проект Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за незаконне перетинання державного кордону України з метою ухилення від призову на військову службу № 10453 від 31.01.2024 р.
Відповідно до пояснювальної записки вбачається, що згідно даних офіційного статистичного органу ЄС, станом на кінець листопаду 2023 р, від початку повномасштабного вторгнення окупанта, (!!!) 650 тисяч чоловіків призовного віку виїхали з України (!!!)
Тому пропонується внести відповідні зміни до Кримінального кодексу України, якими зокрема:
Для осіб які здійснюють організацію/керівництво/поради/вказівки/засоби/усунення перешкод щодо незаконного переправлення осіб через державний кордон України в умовах воєнного стану - покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна;
Перетинання державного кордону України з метою заподіяння шкоди інтересам держави або з метою ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період – карається позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років;
Ті самі дії, але групою осіб - покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до восьми років;
Якщо зазначені правопорушення були поєднані з насильством або із застосуванням зброї - передбачити покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років;
Однак якщо особа, яка здійснила перетин державного кордону України з метою ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, звільняється від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, за умови, якщо така особа повернулась на територію України впродовж шести місяців з моменту перетину кордону та добровільно заявила про факт скоєння злочину працівникам Державної прикордонної служби України.
Основними цілями та завданнями законопроекту є:
- посилення кримінальної відповідальності за незаконне переправлення осіб через державний кордон України вчинене під час дії воєнного стану;
- встановлення кримінальної відповідальності за перетинання державного кордону України з метою ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період;
- врегулювання на законодавчому рівні питання щодо звільнення від кримінальної відповідальності осіб за перетинання державного кордону України з метою ухилення від призову на військову службу у випадку добровільного повернення таких осіб на територію України.
Між тим, як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 13 травня 1997 року № 1-зп/1997, стаття 58 Конституції України 1996 року закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.
Законопроект № 10453 не містить прямої вказівки про надання його нормам зворотної дії в часі, а отже його дія не розповсюджується на період до набрання ним чинності.
Підсумок: На погляд автора, вказаний ЗАКОНопроект не дасть змогу повернути «..650 тисяч чоловіків призовного віку які виїхали з України», адже він немає зворотної дії в часі … , адже всі хто хотів вже «правдами та не правдами» покинули Україну.
Окрім цього, прийняття аналогічних законів (в тому числі про мобілізацію) не сприятиме повернення Громадян до України навіть і після війни, оскільки вказані закони не тільки суперечать Конституції України, а й грубо порушують права Людини…
Матеріал по темі: «Законопроект про мобілізацію № 2»