20 серпня 2026 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи № 905/169/25 (905/125/20) (ЄДРСРУ № 139144957) досліджував питання щодо збільшення або зменшення розміру позовних вимог під час нового розгляду справи.
Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Від підстав позову слід відрізняти правові підстави позову (правове обґрунтування позову) - правову кваліфікацію обставин, якими позивач обґрунтовує свої позиції (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, постанова Верховного Суду від 18.03.2026 у справі №910/6986/21).
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Також до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі (частина 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України).
(!!!) Однак у разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею. Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною третьою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв`язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження - після початку першого судового засідання при первісному розгляді справи (частина 4 статті 46 Господарського процесуального кодексу України).
Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти, відповідно, збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено чи зменшено може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.
При цьому зміна позивачем розміру (збільшення або зменшення) первісно заявленої ним позовної вимоги майнового характеру внаслідок зміни (збільшення або зменшення) періоду нарахування відповідної заборгованості, заявленої до стягнення, за свою суттю є лише зміною матеріально-правової вимоги позивача до відповідача, ціни позову, а не зміною предмета чи підстав позову, та не може вважатися додатковою вимогою. Подібного за змістом висновку дійшов Верховний Суд, зокрема, в постановах від 23.08.2022 у справі №910/9375/21, від 18.10.2022 у справі №910/18639/21.
Водночас частина 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України не містить застережень, які б обмежували можливість збільшення або зменшення розміру позовних вимог виключно первісним розглядом справи, тому реалізація позивачем права на подання заяви про збільшення або зменшення розміру позовних вимог допускається, зокрема, під час нового розгляду справи, за умови дотримання процесуального строку, визначеного зазначеною нормою. Подібного за змістом висновку дійшов Верховний Суд, зокрема, в постанові від 18.03.2026 у справі №910/6986/21.
Велика Палата Верховного Суду виснувала, що як збільшення або зменшення розміру позовних вимог треба розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Збільшенням розміру позовних вимог не може бути заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені в тексті позовної заяви.
Заяву про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави) і норми права (юридичні підстави), які позивач первісно не визначив підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 13.08.2024 у справі №914/3080/20.
З огляду на це, у розумінні сформованої позиції Верховного Суду, збільшення розміру позовних вимог у порядку частини 2 статті 46 ГПК України означає зміну саме кількісних показників уже заявленої у позовній заяві матеріально-правової вимоги, без виходу за межі її предмета та підстав. Натомість зміна предмета позову має місце тоді, коли позивач фактично заявляє іншу, самостійну матеріально-правову вимогу, тобто просить суд про захист права (інтересу) в інший спосіб або щодо іншого обсягу (змісту) правовідносин, ніж це випливало з первісного позову.
У постанові від 14.05.2026 у справі №910/6076/25 Верховний Суд виснував, що як убачається з поданих матеріалів, зазначена заява не містить нових самостійних матеріально-правових вимог і не спрямована на зміну обраного способу захисту. Її зміст зводиться виключно до коригування розміру вже заявленої вимоги майнового характеру, шляхом включення до розрахунку додаткових сум за той самий характер правовідносин і з посиланням на ті самі фактичні та правові підстави, які були наведені у позовній заяві - стягнення заборгованості за договором про участь у балансуючому ринку від 27.05.2019. Отже, позивач збільшив лише кількісні показники заявленої вимоги, внаслідок збільшення періоду нарахування, не змінюючи при цьому ані предмета позову, ані його підстав.
ВИСНОВОК: Реалізація позивачем права на подання заяви про збільшення або зменшення розміру позовних вимог допускається, зокрема, під час нового розгляду справи, за умови дотримання процесуального строку.
Матеріал по темі: «Зміна предмету та підстав позову у господарському судочинстві»