16 жовтня 2026 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 160/9606/25, адміністративне провадження № К/990/24426/26 (ЄДРСРУ № 140677367) досліджував питання щодо перевірки актуальної адреси платника податків перед проведенням податкової перевірки контролюючим органом.
Пункт 42.2 статті 42 ПК України передбачає, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення (абзац другий пункту 42.5 статті 42 ПК України).
Отже, законодавець передбачив два окремих випадки, коли документи вважаються належним чином врученими платнику податків:
1) надіслані за адресою платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення;
2) особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.
Водночас, у разі надіслання документів поштою, крім отримання платником цієї кореспонденції на пошті, вони також вважаються врученими у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
У застосуванні положень пункту 79.2 статті 79 ПК України у взаємозв`язку з пунктом 42.2 статті 42 ПК України Верховний Суд дотримується усталеної позиції, що з наказом про невиїзну перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вказаних вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності її правових наслідків. Оскільки невиїзна перевірка проводиться не за місцезнаходженням платника податків, завчасне (до початку перевірки) повідомлення його про час та місце проведення перевірки є гарантією його права на об`єктивну, повну та всебічну перевірку дотримання ним податкової дисципліни, включаючи можливість надання платником податків наявних у нього документів для підтвердження показників податкового обліку. Платник податків вважається також ознайомленим із наміром про проведення перевірки у разі неможливості вручення йому відповідних документів після проставлення поштовим органом відповідної відмітки.
У постанові від 23 травня 2022 року у справі №810/3116/18 Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зазначила, що добросовісний платник податків зобов`язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження. У разі невиконання цього обов`язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв`язку з цим негативних для такого платника наслідків.
Податковою адресою платника податків - фізичної особи, відповідно до п. 45.1 ст. 45 Податкового кодексу України, визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків - фізична особа зобов`язаний визначити свою податкову адресу.
Якщо контролюючий орган не вжив заходів щодо витребування відомостей з Єдиного державного демографічного реєстру, які б могли свідчити про актуальну адресу платника податків та мали значення для належного визначення адреси платника, то його перевірка протиправна, оскільки свідчить про недотримання встановленого законом порядку направлення та, відповідно, вручення зазначених документів, тому платник податків вважається таким, що належним чином не ознайомлений з наміром податкового органу провести документальну позапланову виїзну перевірку до її початку.
За усталеною позицією Верховного Суду, не виконання контролюючим органом вимог щодо повідомлення платника податку про проведення перевірки є істотним порушенням процедури такої, тобто, є самостійною та достатньою підставою для скасування податкових повідомлень-рішень та інших рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. Зокрема, у постанові від 18 серпня 2021 року у справі №160/9277/19 Верховний Суд дійшов висновку, що визнання незаконною документальної позапланової невиїзної перевірки, проведеної контролюючим органом, виключає необхідність переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства та є підставою для визнання незаконними і прийнятих за результатами такої перевірки податкових повідомлень-рішень.
ВИСНОВОК: Таким чином, надіслання поштою направлення та наказу на податкову перевірку на НЕАКТУАЛЬНУ податкову адресу платника податків, призводить до обов’язкового скасування наслідків такої перевірки.
Матеріал по темі: «Докази надсилання платнику податків наказу та повідомлення про проведення податкової перевірки»