З першу необхідно вказати, що в Постанові Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 11 жовтня 2012 р. чітко зазначено, що неоднакове застосування одних і тих самих норм кримінального закону — це різне, відмінне, несхоже тлумачення, розуміння точного змісту (суті) норми кримінального закону.
Подібні суспільно небезпечні діяння слід розуміти як два і більше (не менше двох) різних, але схожих між собою суспільно небезпечних діянь, тобто такі суспільно небезпечні діяння, що мають спільні риси, ознаки (схожі за суб’єктним складом, за об’єктивною стороною, формою вини, наслідками тощо).
(!!!) Особливістю кримінальних процесуальних норм, на відміну від, наприклад, кримінально-правових, є те, що їхні структурні елементи (гіпотеза, диспозиція, санкція) у переважній більшості випадків не зосереджені в одній статті КПК, а окремо викладені законодавцем у різних статтях, іноді навіть розділах, КПК України, а отже, зміст окремої норми може бути виявлено лише шляхом системного тлумачення положень КПК.
А тому, коли йдеться про неоднаково застосовану норму кримінального процесуального права як підставу для перегляду судових рішень Верховним Судом України, заявник повинен посилатися не на окремі статті КПК України, а саме на ті положення, що містять у собі структурні елементи норми, яка на його думку, неоднаково застосована судом касаційної інстанції (Судова палата у кримінальних справах Верховного Суду України у постанові від 30.11.2017 р. у справі № 5-272кс(15)).
Теги: кримінально-процесуальні норми, неоднакове застосування, кримінально-правові, перегляд судових рішень, судова практика, Адвокат Морозов