14 грудня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 759/12085/20, провадження № 61-6094св22 (ЄДРСРУ № 115898841) досліджував питання щодо права спадкоємця на розірвання договору купівлі-продажу укладеного спадкодавцем за життя.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦК України).
Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.До договору купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами. Якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу(частини друга-четверта статті 692 ЦК України).
За змістом частини другої статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно до статті 16 ЦК України розірвання порушеного договору є способом захисту цивільних прав, оскільки розірвання кредитором порушеного договору спрямоване на припинення правовідношення у такому договорі. Такий спосіб захисту (1) застосовується у відповідь на порушення боржником договору (2) застосовується з ініціативи кредитора (3) спрямований на захист прав кредитора та (4) позбавляє боржника певних суб`єктивних прав. У такому разі боржник позбавляється права вимагати виконання договору кредитором, оскільки розірвання договору тягне для боржника, який допустив порушення, цілком конкретний негативний наслідок - він позбавляється суб`єктивних прав, наданих йому договором».
До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу (стаття 1219 ЦК України).
Зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою (частина перша статті 608 ЦК України).
(!!!) Сутність права на розірвання договору купівлі-продажу не дозволяє зробити висновок, що воно має особистий характер та пов`язане із особою спадкодавця.
Окрім цього, 09 серпня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 758/2928/19, провадження № 61-5939св23 (ЄДРСРУ № 112845709) вказав, що у постанові від 17 листопада 2020 року у справі № 662/541/15-ц (провадження № 61-44995св18) Верховний Суд виснував, що під час застосування буквального тлумачення частини першої статті 1230 ЦК України можливий висновок, що спадкоємці набуватимуть лише право на відшкодування збитків, завданих спадкодавцеві у договірних зобов`язаннях. Проте це неповністю відповідало би змісту статей 608, 1218, 1219 ЦК України та суперечило б принципу справедливості, інакше в нерівному становищі опинялися б спадкоємці кредитора-учасника договірного зобов`язання і спадкоємці кредитора-учасника недоговірного зобов`язання. Тому основним критерієм включення таких прав до складу спадщини повинно бути встановлення того, чи є право нерозривно пов`язаним із особою кредитора. Додатковим аргументом включення права на відшкодування шкоди у недоговірному зобов`язанні до складу спадщини є припис частини першої статті 1231 ЦК України, у якій передбачено перехід у спадщину обов`язку відшкодувати майнову шкоду у недоговірному зобов`язанні.
У постанові від 12 грудня 2018 року у справі № 461/5113/16 (провадження № 61-32670св18) Верховний Суд зазначив, що захист права власності не належить до тих прав, які відповідно до статті 1219 ЦК України є особистими і стосовно яких правонаступництво є недопустимим, оскільки здійснення цього права не пов`язано з певною особою, а тому може здійснюватися і спадкоємцями цієї особи на передбачених законом умовах.
У постанові від 07 грудня 2020 грудня у справі № 760/8799/17 (провадження № 61-10474св20) Верховний Суд виснував, що право власності на частину квартири, з метою захисту якого і звернувся до суду позивач, не належить до тих прав, які згідно зі статтею 1219 ЦК України є особистими і щодо яких правонаступництво є недопустимим, оскільки здійснення цього права не пов`язано з певною особою, а тому може здійснюватися і спадкоємцями цієї особи на передбачених законом умовах.
ВИСНОВОК: Тому Верховний суд зауважує, що право на розірвання договору купівлі-продажу входить до складу спадщини.
Матеріал по темі: «Визначення належного відповідача у справах про спадкування»