03 липня 2026 року Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 420/3078/25, адміністративне провадження № К/990/40384/25 (ЄДРСРУ № 137945919) досліджував питання щодо обмеження декларанта вправі на оскарження довідки НАЗК у зв`язку з наявністю кримінального або адміністративного провадження.
(!!!) Позбавлення особи можливості оскаржити довідку НАЗК з підстав існування кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення фактично означає виключення відповідного акта індивідуальної дії з-під самостійного судового контролю. Такий підхід не узгоджується з приписами статей 8 та 55 Конституції України.
Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Зазначений принцип передбачає, що державна влада не може бути виведена з-під судового контролю, будь-яке втручання держави у правову сферу особи повинно підлягати перевірці незалежним судом, а сама особа має бути забезпечена ефективним засобом захисту від свавільних дій та рішень з боку органів влади. Судовий контроль є ключовим елементом забезпечення підзвітності суб`єктів владних повноважень, дотримання ними визначених законом процедур, недопущення свавільного здійснення владних повноважень та ефективного захисту прав і законних інтересів особи.
У контексті цього принципу стаття 55 Конституції України встановлює, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Розвиваючи це положення, Конституційний Суд України у Рішенні від 25 грудня 1997 року № 9-зп зазначив, що частина перша статті 55 Конституції України містить загальну норму, яка означає право кожного звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Зазначена норма зобов`язує суди приймати заяви до розгляду навіть у випадку відсутності в законі спеціального положення про судовий захист. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв чи скарг, які відповідають встановленим законом вимогам, є порушенням права на судовий захист, яке відповідно до статті 64 Конституції України не може бути обмежене.
Зазначений конституційний імператив відображений і в частині четвертій статті 6 КАС України, яка забороняє відмову в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, що регулює спірні відносини.
Конституційний Суд України також неодноразово наголошував, що будь-яке обмеження права на доступ до суду повинно бути прямо передбачене законом, переслідувати легітимну мету, бути обумовленим суспільною необхідністю досягнення цієї мети, пропорційним та обґрунтованим.
Водночас ні Закон України «Про запобігання корупції», ні КАС України, ні положення КУпАП або КПК України, не містять норм, які б пов`язували можливість судового оскарження довідки НАЗК, складеної за результатами повної перевірки декларації, з відсутністю кримінального провадження чи провадження у справі про адміністративне правопорушення або передбачали обмеження або виключення права на її оскарження після порушення процедури про притягнення особи до юридичної відповідальності.
З огляду на викладене сам факт порушення кримінального провадження або провадження про адміністративне правопорушення не може бути підставою для обмеження права особи на самостійне оскарження довідки про результати повної перевірки декларації. Така довідка має самостійне юридичне значення, породжує безпосередні правові наслідки та продовжує впливати на права й законні інтереси суб`єкта декларування.
Виключення діяльності НАЗК з-під судового контролю лише через те, що матеріали, складені на підставі довідки, стали процесуальною передумовою для ініціювання кримінального провадження або провадження про адміністративне правопорушення, фактично надає імунітет від судового контролю частині владної діяльності держави.
Як констатовано, законність здійснення НАЗК контрольних повноважень, дотримання процедури перевірки декларації та обґрунтованість висновків, викладених у довідці, не становлять і можут становити самостійного предмета розгляду у кримінальному провадженні або провадженні у справі про адміністративне правопорушення. За відсутності адміністративного судового контролю відповідні питання опиняються поза судовим контролем, що нівелює конституційні гарантії права на судовий захист та принцип верховенства права.
Окрім того, відтермінування судового контролю за законністю довідки НАЗК до завершення кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення не узгоджується з вимогами статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо забезпечення ефективного засобу юридичного захисту.
Ефективність засобу юридичного захисту передбачає не лише право на доступ до суду, а й можливість своєчасного отримання судового рішення, здатного усунути порушення права або запобігти подальшому негативному впливу оскаржуваного акта.
(!) Відтермінування оскарження, зумовлене очікуванням завершення іншого провадження, нівелює сутність права на ефективний судовий захист. Протягом досудового розслідування, судового розгляду кримінальної справи чи розгляду справи про адміністративне правопорушення довідка продовжує впливати на правове становище особи, спричиняючи дисциплінарні, кадрові, репутаційні та інші негативні наслідки. За таких умов особа фактично позбавляється можливості своєчасно захистити свої права та законні інтереси у встановленому законом порядку.
Отже, наявність кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути підставою для виключення довідки про результати повної перевірки декларації з-під адміністративного судового контролю, відмови у доступі до суду чи відкладення перевірки її законності до завершення інших проваджень.
Резюмуючи викладене, на підставі конституційних гарантій права на судовий захист та системного тлумачення положень КАС України у взаємозв`язку з нормами КУпАП, КПК України, слід дійти висновку, що виявлення в діях суб`єкта декларування ознак адміністративного або кримінального правопорушення або відкриття кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення не змінює адміністративно-правової природи довідки НАЗК як індивідуального акта суб`єкта владних повноважень, який може бути предметом судового контролю в порядку адміністративного судочинства, і не виключає права такої особи на його самостійне оскарження.
За таких обставин адміністративні суди зобов`язані здійснювати судовий контроль за законністю такої довідки та перевіряти її відповідність критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, незалежно від наявності чи відсутності пов`язаних із нею кримінальних проваджень або проваджень у справах про адміністративні правопорушення.
Водночас помилково вважати, що якщо довідка стала частиною матеріалів кримінального провадження, то вона не може бути предметом оскарження до адміністративного суду, оскільки на неї, відповідно до приписів статті 222 КПК України розповсюджується особливий режим доступу (недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування).
Такий підхід ґрунтується на ототожненні довідки НАЗК з доказами, отриманими або створеними безпосередньо в межах досудового розслідування. Натомість довідка є результатом самостійної контрольної процедури, що здійснюється НАЗК у межах реалізації його владних управлінських функцій поза межами кримінального провадження.
Також, у випадку виявлення в діях особи ознак кримінального правопорушення, НАЗК скеровує до уповноважених органів досудового розслідування обґрунтований висновок, а не саму довідку. Це означає, що така довідка не є процесуальним документом, який безумовно приєднується до матеріалів кримінального провадження.
Факт долучення довідки НАЗК до матеріалів кримінального провадження (як додаток до обгрунтованого висновку) сам по собі не означає автоматичного поширення на її зміст режиму, передбаченого статтею 222 КПК України. Як зазначалося, така довідка підлягає оприлюдненню на офіційному веб-сайті НАЗК, тобто за правовою природою вона є документом, що містить публічну інформацію з моменту її затвердження. Факт долучення документа до матеріалів кримінального провадження не нівелює такої його юридичної властивості.
Крім того, необхідно зважати на те, що право на судовий захист та оскарження акта суб`єкта владних повноважень не може бути обмежене лише через факт долучення цього акта до матеріалів кримінального провадження та поширення на нього особливого режиму доступу.
Викладене корелюється з положеннями частини четвертої статті 21 КПК України, відповідно до якої, якщо інше не передбачено цим Кодексом, здійснення кримінального провадження не може бути перешкодою для доступу особи до інших засобів правового захисту, якщо під час кримінального провадження порушуються її права, гарантовані Конституцією України та міжнародними договорами України.
Зазначена процесуальна норма прямо підтверджує, що здійснення кримінального провадження не може бути підставою для обмеження доступу особи до інших передбачених законом засобів судового захисту, зокрема до адміністративного суду. Відкриття та здійснення кримінального провадження не припиняє дії конституційних гарантій права на судовий захист і не виключає можливості самостійного оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у порядку, встановленому КАС України.
Отже, судова палата з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду, дослідивши юридичні (правові) висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 23 листопада 2023 року у справі №520/25012/21 та від 19 лютого 2026 року у справі №160/30949/24 про те, що у разі наявності кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення, пов`язаних з результатами проведеної НАЗК перевірки декларації особи, довідка про результати проведення такої перевірки не може бути оскаржена окремо в порядку адміністративного судочинства, уважає за необхідне відступити від указаних висновків та надалі застосовувати такі юридичні (правові) висновки :
1. Складена НАЗК за результатами повної перевірки декларації суб`єкта декларування довідка є результатом реалізації публічно-владних управлінських функцій у сфері антикорупційного контролю та має ознаки індивідуального акта, у розумінні пункту 19 частини першої статті 4 та пункту 1 частини першої статті 19 КАС України. Така довідка безпосередньо впливає на права, свободи, інтереси й обов`язки суб`єкта декларування, зокрема покладає обов`язок подати виправлену декларацію, створює репутаційні наслідки, може впливати на проходження публічної служби, кадрові рішення та ініціювати подальші форми юридичної відповідальності.
Отже, з огляду на її правову природу як індивідуального акта суб`єкта владних повноважень та відсутність спеціального порядку судового контролю за законністю дій НАЗК при здійсненні повної перевірки декларації, така довідка може бути самостійним предметом судового контролю в порядку адміністративного судочинства на предмет її відповідності критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.
2. Сам факт наявності кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення, пов`язаних з результатами проведеної НАЗК повної перевірки декларації особи та складання довідки НАЗК, не змінює правової природи такої довідки і не позбавляє її статусу індивідуального акта суб`єкта владних повноважень, та, з урахуванням частини вимог пункту 1 частини першої статті 19 КАС України, зобов`язує адміністративні суди здійснювати контроль за законністю адміністративних актів НАЗК.
3. Межами розгляду справи у адміністративному суді є з`ясування того, чи були дії (рішення) НАЗК правомірними у реалізації владних управлінських функцій та чи відповідає довідка за результатами повної перевірки декларації суб`єкта декларування критеріям законності, обґрунтованості, пропорційності та процедурної справедливості в аспекті критеріїв, визначених частиною другою статті 2 КАС України. Саме тому конкуренція судових юрисдикцій у такому випадку - відсутня, оскільки в межах кожної з них здійснюється захист різних прав та вирішуються різні юридичні питання.
ЗАГАЛЬНИЙ ВИСНОВОК: Отже, наявність кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути підставою для виключення довідки про результати повної перевірки декларації з-під адміністративного судового контролю, відмови у доступі до суду чи відкладення перевірки її законності до завершення інших проваджень.
Матеріал по темі: «Обсяг судового контролю при оскарженні довідки НАЗК в адмінюрисдикції за КАСУ»